Методичні рекомендації щодо роботи за новим «Букварем» icon

Методичні рекомендації щодо роботи за новим «Букварем»

Реклама:



НазваниеМетодичні рекомендації щодо роботи за новим «Букварем»
страница1/6
в Захарійчук
Дата конвертации05.06.2013
Размер0.74 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
источник
  1   2   3   4   5   6

Методичні рекомендації щодо роботи за новим «Букварем»

авторів Захарійчук М. Д., Науменко В. О.

У цьому навчальному році половина українських першокласників будуть навчатися за «Букварем» авторів Захарійчук М. Д., Науменко В. 0., створеним відповідно до програми 2012 року. Згаданий підручник входить до навчально-методичного комплекту, який призначений для реалізації завдань програми з навчання читання, письма, слухання-розуміння, говоріння й літературного розвитку першокласників. Буквар, а також зошити з друкованою основою з письма та розвитку зв’язного мовлення (авт. Захарійчук М. Д.) забезпечують навчально-виховний процес у добукварний і букварний періоди. Післябукварний період забезпечується «Читанкою» та зошитом до читанки (авт. Науменко В. О.), «Українською мовою» (авт.Захарійчук М. Д). До «Букваря” розроблені демонстраційні таблиці, які доповнюють зміст букваря. Окрім цього, автори пропонують «Книгу для вчителя: методика роботи за новим Букварем», яка складається з двох частин: частина перша вміщує теоретичні аспекти навчання грамоти, частина друга-орієнтовний зміст уроків навчання грамоти, роботи з дитячою книгою і розвитку зв’язного мовлення.

Здійснимо короткий аналіз структури Букваря та розкриємо новизну навчального змісту.

Навчальний зміст добукварного періоду зорганізований на основі тематичного підходу і включає такі теми: «Я — школяр» (школяр міста); «Я— школярка» (школярка села); «Моя родина» (міська родина); «Моя родина» (сільська родина); «Мої друзі» (реальні і казкові); «Мої друзі» (жива і нежива природа); «Моя школа» (реальна школа); «Моя школа» (лісова, казкова школа для звірят); «Мої книжки»; «Я — читач», «Моя країна — Україна».


До кожної теми добукварного періоду підібраний і вміщений у букварі художній твір (вірш, оповідання, казка), який розкриває зміст сюжетних або ж серії сюжетних малюнків. Цей текст призначений для слухання-розуміння, відтворення словесної інформації, що є однією з вимог сучасної шкільної мовної освіти. Разом з тим частина тексту, яка позначена логотипом (книжечка), призначена для читання дітьми, у яких сформовані уміння читати. Вперше до текстів Букваря пропонується методичний апарат. Це завдання щодо роботи з одиницями мови, а саме: звуком, складом, словом, реченням; завдання на виховання уваги до персонажів твору, описаної події. У тексті підкреслені ті слова, з якими потрібно попрацювати: скласти речення, підписати сюжетний малюнок або серію малюнків, вимовити звуки, зробити звукову схему, відшукати схему до підкресленого слова. Запропоновані теми підсилюються вказівкою щодо практичного ознайомлення із поняттям речення, слово, склад, наголос, немовні та мовні звуки, уявлення про голосні і приголосні звуки, тверді і м’які приголосні, умовне їх позначення, звукові схеми слів, розрізнення назв предметів за питаннями, слова-назви ознак, дій.

Таким чином, робота над граматичним матеріалом і художнім твором проводиться паралельно, зливається в одне ціле.


*

У добукварний період у першокласників формуються початкові уміння здійснювати різні види мовного аналізу, а саме: звуко-складовий, звуковий, синтаксичний (виділяти речення з мовного потоку, визначати кількість слів у реченні, початок і кінець речення, будувати графічні моделі). Побудова графічних моделей (речення, слова, склади, звуки, звукові моделі слів) є найважливішими уміннями, якими мають оволодіти першокласники під кінець добукварного періоду. З огляду на сказане, на сторінках Букваря розроблена система звуко-складових моделей слів, а саме: моделювання злиття двох звуків [-•], односкладових слів із одним приголосним звуком [•-•], із двома приголосними твердими [-•-], односкладових слів із одним

приголосним м’яким [=•-], двоскладових слів із твердими приголосними [-•-•], двоскладових слів із м’яким приголосним [=•-•].

Одним із найважливіших об’єктів уваги є слово: збагачення, уточнення, активізація словника, робота над правильністю мовлення.

Перше знайомство з поняттям «слово» відбувається на другому уроці,, Тема розвитку мовлення «Я школяр» розкривається за допомогою сюжетного малюнка, а також тексту «До школи» за Василем Шклярем, на змісті якого першокласники знайомляться із поняттям «слово».

Активізації словника дитини сприяють різноманітні вправи, серед яких належне місце займають словниково-логічні, які спрямовані не тільки на розвиток мовлення, а й на розвиток мислення учня, на усвідомлення логічного ряду предметів за спільними (різними — «вилучи зайве») ознаками. Наприклад: ведмедик, м’ячик, кубики — іграшки; півник, курка, гуска— свійські птахи; машина, трактор, автобус — транспорт; тарілка, горнятко, ложка — посуд.

Зміст букваря спрямований на ознайомлення учнів зі словами-назвами предметів, ознаками, діями, а також на формування умінь співвідносити слово й зображення відповідного предмета, дії, ознаки.

Поняття «наголос», «наголошений звук», «наголошений склад» розглядається на змісті теми «Я школярка» — вірш Миколи Сингаївського «Першокласниця».Учителю доцільно розкрити сутність поняття «наголос — це значок над літерою (у нашому випадку — над умовним позначенням звука), який указує, що відповідний звук вирізняється у слові посиленням голосу» (Великий тлум. сл. укр. мови).

Для формування умінь діалогічного і монологічного мовлення на основі прочитаного вибраний улюблений для дітей жанр-казка. Це такі казки, як «Не дивися на мене так, їжачку» С. Козлова, «Ласунка йде до школи» М. Маслової, «Казкар» О. Дроза.

З

ш

Завершується добукварний період темою «Моя країна — Україна». Розкриттю цієї теми сприяє вірш Н. Зарічної «Рідний край» та фотовиставка визначних місць України.

У букварний період основною мовною одиницею, яку вивчають першокласники, є буква та її абеткова назва. Порядок розміщення літер у букварі враховує частоту їх використання.

Вивчення букви здійснюється на основі закріплення звуків, які вона позначає, оскільки в добукварний період учні ознайомилися з усіма звуками рідної мови. На вивчення кожної букви відведено два уроки. На першому уроці учні вивчають літеру, а на другому — закріплюють вивчене.

Уперше в букварі пропонується художній текст для читання вчителем з метою формування в першокласників умінь слухання-розуміння, аудіювання. Як відомо, аудіювання під час пояснення нового матеріалу вкрай необхідне, оскільки саме на цьому етапі в учнів формуються звукові образи нових мовних понять.

Так як тексти для читання вчителем у букварі (вони надруковані дрібним шрифтом, позначені логотипом дзвіночок) є новим видом роботи, зупинимося більш детально на методиці роботи з ними.

Зміст текстів відповідає віковим особливостям та пізнавальним інтересам першокласників. Жанровий діапазон творів включає вірші (автори В. Крищенко, В. Вітько, Л. Біленька, В. Марсюк, Л. Вознюк, Н. Кир’ян, Г. Чубач), оповідки (Е. Шим, В. Чухліб, Н. Снядалко, М. Павленко, Р. Скиба, Л. Лапіна, В. Сухомлинський та інші), карпатські легенди, літературні казки (А, Мілн, 3. Мензатюк, Дз. Матіяш та інші). Всі твори спрямовані на розкриття краси української мови і за допомогою художнього слова розкривають людські стосунки, пригоди ровесників, родинні взаємини, ставлення людей до живої та неживої природи. Добірка текстів для слухання здійснювалася із урахуванням художньо-естетичної цінності твору і наявності в тексті потрібного мовного матеріалу, тобто слів із виучуваною буквою. Роботу над цим матеріалом варто починати із формування умінь

повноцінно сприймати твір. Якість сприймання тексту насамперед визначається розумінням змісту, виявом інтересу до прочитаного. Саме тому учителю доцільно провести підготовчу роботу до сприймання тексту: пояснити значення окремих слів, використати по можливості ілюстративний, музичний, екранний матеріал, підготувати цікаву вступну бесіду. Наступний крок — читання тексту. Вчитель повинен так прочитати, щоб діти відчули його емоційний настрій, зацікавилися змістом, захотіли подумати над ним. Виразне, емоційне читання збуджує потребу у спілкуванні з твором, яка згодом перейде у чіткі мотиви до самостійного прочитування.

Гарне читання вчителя, уважність дітей під час слухання визначають успіх під час обговорення твору за допомогою запитань. Важливо, щоб спілкуючись з учителем на основі прочитаного тексту, дитина щось відкрила для себе, захотіла своїми відкриттями поділитися з учителем, однокласниками, рідними вдома. Частина текстів має звуконаслідувальні слова. їх треба цікаво обіграти: (уявимо себе синичками — повторимо “цінь- цінь”, залежно від описаної ситуації, весело чи сумно). Робота займає мінімум часу, активізує дітей, ефективна для виховання уваги до художнього слова, зручна для виділення із слова потрібного звука.

Отже, текст під логотипом дзвіночок, який надрукований дрібним шрифтом, розміщений у верхній частині лівої сторінки підручника, призначений для читання вчителем з метою: розвитку вмінь всіх видів мовленнєвої діяльності (слухання-розуміння, аудіювання, говоріння); збільшення лексичного запасу дитини, поглиблення логіки міркувань під час аналізу тексту, навчання першокласників усвідомлено сприймати зміст прочитаного на слух, виховання інтересу до художнього твору, усвідомлення значення загального тону, тембру,темпу, сили голосу (Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 клас). І, основне, тексти , які читає вчитель, є структурною одиницею алгоритму вивчення нової букви та закріплення умінь звуковимови.

Щоб викликати в першокласників інтерес до твору, утримувати їхню увагу під час слухання, у букварі пропонуються різні прийоми. Наприклад, прийом “перерваного” тексту. Текст переривається запитанням щодо прогнозування розгортання подій. Звичайно, цей прийом пропонується до текстів, тематично близьких і доступних дітям. Так, під час вивчення букви Ч для слухання-розуміння наведено текст 3. Мензатюк. У цьому тексті зустрінеться слово «печеричка». Учителю варто звернути увагу на лексичне значення цього слова і другу назву цього гриба-шампіньйон.

«Коли тільки засіріло, у саду із землі вигулькнуло щось біле.

  • Доброго ранку, травичко! Доброго ранку, дерева! Це я, печеричка!

  • Доброго ранку! — відповіли трава й дерева — Але ти печеричка неправильна, бо неправильно виросла в нас у саду... Твоє місце у лісі!

Як правило, первинне сприймання твору здійснюється в цілому. Використовуючи прийом перерваного тексту, учитель читає частину тексту і зупиняється перед словом «печеричка».

  • То що ж могло вигулькнути у саду, як ви думаєте? — запитує учитель. Учні шукають відповідь, аналізуючи прочитане, і прогнозують різні рішення проблеми. Відповідь на це запитання може підказати сюжетний малюнок на демонстраційній таблиці. Учитель звертає увагу на те, як привіталася печеричка, які слова вона вимовила. Після читання учитель запитує, що відповіли їй дерева і кущі, як привіталися, що сказали печеричці, чи правильна їхня думка, чому? Яка думка у вас?

Подальша робота спрямовується на закріплення звука Ч, вивчення букви, яка його позначає. З цією метою учитель повторно читає текст із вказівкою: “вловіть” слова із звуком [Ч] (діти оплесками у долоньки “ловлять” потрібний звук). Далі вчитель працює згідно алгоритму подачі нової букви, а саме:

  • виокремлення слова із мовленнєвого потоку (це слово виділене у тексті);

  • виділення звука зі слова;

  • вимова і характеристика звука;

  • позначення звука буквою;

  • аналіз структури друкованої букви;

  • визначення місця букви в українській абетці;

  • читання злиття;

  • читання злиття приголосного і голосного, (односкладового слова);

  • читання слів, речень.

У Букварі під синьою плашкою подається звукова модель слова, а також звуко-буквена модель, що допоможе дитині пізніше усвідомлено здійснювати звуко-буквені аналізи. Такий аналіз включає: звукову модель слова, звуко-буквену, поділ слова на склади, вимову наголошеного звука, складу, вимову голосних, приголосних (літо — [=•-•] ;[ л’ і т о]; голос. — [і], [о]; пр.[ л’], [т])

Розміщений навчальний зміст на сторінці букваря є одночасно алгоритмом подачі й закріплення букви.

Таким чином, розворот букваря вміщує: текст для слухання-розуміння (аудіювання), виокремлення певних мовних одиниць (слова, звука); сюжетний малюнок до змісту тексту; матеріал для читання (злиття, буквосполучення, односкладові слова); ілюстративний матеріал, предметні малюнки, в назвах яких є виучуваний звук, відповідна буква.

Предметні малюнки зібрані у естетично оформлений віночок, під яким подаються звукові схеми окремих слів. Зображені у віночку предмети збагачують, активізують словниковий запас першокласників, формують пізнавальні інтереси. Працюючи з віночком намальованих предметів, корисною буде робота в групах, парах (нехай діти назвуть один одному ті предмети, які вони знають, впізнали), а потім разом з учителем уточнять назви інших предметів, визначать, чи є в словах виучуваний звук, його місце в слові, дадуть йому характеристику і складуть речення із словом-назвою, дізнаються про предмет (якщо він є для них новим, наприклад, флокси, едельвейс...). Наголошуємо вчителям, що в орієнтовних розробках уроків намальовані у віночку предмети названі, розроблена словникова робота.

Доцільно звернути увагу на добірку слів у колонках: тут використаний прийом нарощування слова, що не тільки полегшує формування навички читання, а й створює ситуацію успіху у цій роботі. Під час читання слів у колонках необхідно навчати учнів бачити спільну буквену частину, (наприклад, ніс, приніс, відніс. Якщо діти навчаться бачити спільну частину у всіх трьох словах, тоді вони під час читання другого, третього слова додаватимуть знайому частину. Чим менше зусиль витрачатиме першокласник на техніку читання, тим більше можливостей у нього для розуміння значення слова, змісту речення, а згодом — тексту. Одноманітне багаторазове прочитування слів втомлює дітей, діти повторюють їх з пам’яті. Доцільно використовувати різні прийоми: читаємо з учителем, читаємо за вчителем, самі по одному слову, від першого до третього слова, друге-третє слова, односкладове, двоскладове, з наголосом на першому (на другому) складі, з двома однаковими голосними, слова, що відповідають на питання хто? (що? що робить? що роблять? який? яка? яке?), прочитайте спочатку назви квітів, а потім назви тварин і т. ін.

На сторінках Букваря наявні адаптовані тексти для читання дітьми всього класу, а також художній текст для читаючих дітей. Підбір матеріалу для читання, форма його подачі забезпечує трирівневу диференціацію. Буквар розрахований на навчання всіх дітей слухати, розуміти й аналізувати художній твір. Водночас ураховано різні рівні підготовки дітей до читання: навчання читати нечитаючих дітей (знають літери, але не читають), розвивати уміння читати в читаючих дітей (уміють прочитати одно-, двоскладові слова), удосконалювати якості навички читання в дітей, які читають вільно.

Зміст букваря відкриває широке поле для навчальної діяльності і формування особистісних якостей дитини. Зокрема, читаючі діти можуть розвивати свої лідерські якості під час організації вчителем самостійної роботи в групах, парах; виступати в ролі помічника вчителя.

Коло читання для читаючих учнів становлять твори усної народної та літературної творчості: загадки, прислів’я, скоромовки, казки, вірші,

оповідання. Тематика творів відображає картину естетичних,

загальнолюдських цінностей. Це твори дитячих письменників-класиків, а також сучасних письменників: Галини Малик, Зірки Мензатюк, Валентини Каменчук, Василя Чухліба, Володимира Сенцовського, Петра Костюченка, Лесі Ворониної, Миколи Сингаївського; Ганни Чубач, Вадима Крищенка, Ірен Роздобудько, Яреми Гояна, Василя Шкляра; твори дитячої зарубіжної літератури: Алан Мілна, Марини Дружиніної, Овсія Дріза, Сергія Козлова, Раїси Куликової, Леоніда Камінського т. ін.

До кожної частини тексту визначено види роботи, які забезпечують активність першокласників: послухайте, прочитайте, розкажіть, повторіть, розіграйте.

Завдання до текстів спрямовані на розуміння прочитаного, розвиток уваги до слова, уяви, мислення, запам’ятовування змісту. Для усвідомлення сюжетної основи твору складені сюжетні схеми: Хто? Що зробив? Кому?

Наголошуємо, навчальний зміст розвороту Букваря, який призначений для первинного вивчення букви , опрацьовується з учнями всього класу. Ця робота включає: слухання-розуміння, аудіювання; спостереження за творенням звука та закріплення умінь звуковимови, характкристику звука, ознайомлення з буквою, яка його позначає. Всі учні класу здійснюють звукові та звуко-буквені аналізи відповідних слів, опрацьовують слова-назви предметів, які зображені у віночку, читають слова у колонках, здійснюють первинне сприймання нового тексту, аналізують його. На етапі формування техніки читання учитель використовує диференційований підхід: учні, у яких недостатньо сформована навичка читанння, — працюють разом з учителем, а учні, які добре читають, мають змогу ще раз прочитати текст самостійно

(читають напівголосно, один одному — прийоми читання розписані в книзі для вчителя). Бажано виділити кілька хвилин в кінці уроку — для читання цього тексту читаючими дітьми вголос і спільного обговорення змісту за запитаннями.

До Букваря розроблено зошит з навчання грамоти та розвитку мовлення (авт. Захарійчук М. Д.). Навчальний зміст зошита включає: вірші сучасних українських поетів (Г. Чубач, Л. Біленької, Г. Л. Вознюк, Н. Гуркіної, І. Січовика, Ж. Вовк-Черемуш, М. Познанської та інших), загадки, народні пісеньки, примовлянки, скоромовки. До цих творів пропонуються сюжетні та предметні малюнки , які сприятимуть розвитку мовлення, мислення, пам’яті дитини, поповнення словника та впорядкування граматичного ладу мовлення. З цією метою автор пропонує велику кількість аналітико-синтетичних видів роботи, які спрямовані на вивчення та закріплення мовних та мовленнєвих понять (звук, буква, склад, слово, речення), звукові, складові, звуко-буквені аналізи слів. До кожного уроку пропонуються мовні, логіко-мовленнєві та інтелектуальні ігри: кросворди, анаграми, ребуси, які дозволять учителю змінювати види діяльності. Основна увага приділена спеціальним вправам для формування графічних навичок, техніки письма: написання окремих літер, їх елементів, буквосполучень, слів. На сторінках зошита пропонуються їхні зразки, матеріал для списування з друкованого тексту.

Навчальний зміст Букваря підсилюється змістом демонстраційних таблиць з навчання грамоти. До кожної букви розроблена яскрава естетично оформлена таблиця, на якій зображена друкована і писана буква, сюжетні і предметні малюнки, матеріал для читання: злиття, буквосполучення, слова, речення. Розвитку аудіативних умінь слугують артикуляційні вправи. Разом з тим пропонується велика кількість ігрового матеріалу, який забезпечить відповідну діяльність.

Роботу з букварем вчитель може закінчити раніше квітня.

Як було сказано, післябукварний період забезпечують підручники «Читанка» і зошит до неї (авт. Науменко В. О.) та «Українська мова» (авт. Захарійчук М. Д.).

Навчальний зміст «Читанки» та «Української мови» зінтегрований між собою та з риторикою. Зміст «Читанки» розв’язує завдання формування навички читання й літературного розвитку першокласників, готує дитину до читання і повноцінного сприймання різножанрових художніх творів у 2 класі. Коло читання становлять літературні твори, опрацювання яких формує початкові уявлення про сучасну дитячу літературу, розкриває картину образів світу через словесно-художні засоби з врахуванням психологічних особливостей першокласників.

У зошиті до читанки на змісті читанкового твору на кожен урок розроблені завдання на формування правильності, усвідомленості, виразності читання. Завдання побудовані в цікавій формі. Наприклад, доповни за змістом прочитаного малюнок. Щоб діти не витрачали час на вирізування дрібних деталей, потрібний предмет зображений у кружечку. Тож дитина його і виріже.

Завдання в зошиті розділені на дві групи: одні виконуються на етапі перед читанням тексту (квітка і пуп’янок кульбабки), а інші — для визначення досягнень. Досягнення визначаються в образній формі (розцвітають дві кульбабки).

Навчальний зміст «Української мови» для першокласників спрямований на закріплення вивчених простих орфограм і готує першокласника до роботи з відповідним підручником у другому класі. У структурі уроку наявні вправи для творчого списування окремих речень того тексту, з яким діти знайомилися на уроках читання. Разом з тим завдання до цих вправ (інструктаж щодо виконання вправи читає учитель) носять творчий характер. До кожного уроку додається риторичний аспект, що підсилює мовленнєву змістову лінію вивчення рідної мови.

Таким чином, до навчально-методичного комплекту з навчання грамоти за Букварем авторів Захарійчук М. Д., Науменко В. О. входять:

  • зошити з друкованою основою з письма та розвитку зв’язного мовлення (авт. Захарійчук М. Д.) (забезпечують навчально-виховний процес у добукварний і букварний періоди);

  • демонстраційні таблиці з навчання грамоти;

  • «Книга для вчителя: методика роботи за новим Букварем».

Післябукварний період
  1   2   3   4   5   6

Добавить документ в свой блог или на сайт


Реклама:

Похожие:

Методичні рекомендації щодо роботи за новим «Букварем» iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 2013/14 н р. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 5 класі у 2013/2014 н р
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 2013/14 н р

Методичні рекомендації щодо роботи за новим «Букварем» iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів (додаються)
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...

Методичні рекомендації щодо роботи за новим «Букварем» iconМетодичні рекомендації щодо підготовки та проведення ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з трудового навчання (технологій) у 2012/2013 н р
Олімпіада з трудового навчання (технологій) складатиметься з 3-х турів: творчого (теоретичного) туру, комплексної роботи та захисту...

Методичні рекомендації щодо роботи за новим «Букварем» iconМетодичні рекомендації щодо громадянської освіти та виховання в навчальних закладах

Методичні рекомендації щодо роботи за новим «Букварем» iconРекомендації щодо адаптації п”ятикласників
У п'ятому класі багато що для дітей стає новим: вчителі, предмети, форма навчання, а інколи і однокласники

Методичні рекомендації щодо роботи за новим «Букварем» iconМетодичні рекомендації щодо проведення моніторингу базового рівня ікт компетентності для видачі сертифікатів «100 володіння ікт»
Керівникам управлінь, відділів освіти, завідуючим міських (районних) методкабінетів

Методичні рекомендації щодо роботи за новим «Букварем» iconМетодичні рекомендації щодо оформлення навчальних кабінетів з базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах
На допомогу керівникам закладів освіти, завідувачам навчальних кабінетів, керівникам шкільних мо, кафедр

Методичні рекомендації щодо роботи за новим «Букварем» iconМетодичні рекомендації щодо оформлення навчального кабінету біології у середніх загальноосвітніх закладах
На допомогу керівникам закладів освіти, завідувачам навчальних кабінетів, керівникам шкільних мо, кафедр пропонуємо матеріали, що...

Методичні рекомендації щодо роботи за новим «Букварем» iconМетодичні рекомендації, щодо вимог виконання самостійних, творчих робіт слухачами курсів підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти
Самоосвіта, самостійна й індивідуальна робота суттєво доповнює знання, отримані слухачами на курсах, сприяють цілеспрямованому, системному...

Методичні рекомендації щодо роботи за новим «Букварем» iconПро особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 навчальному році
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення...

Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©vmeste.opredelim.com 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы